Програма розвитку музею



СТРАТЕГІЧНИЙ ПЛАН РОЗВИТКУ ОКЗ «Національний літературно-меморіальний музей Г.С.Сковороди»

на 2015-2025 роки

ЦІННОСТІ

Меморіальність, відкритість, комплексний підхід.

МІСІЯ

Розповідаючи про життя Сковороди, ми робимо філософію доступною і насущно потрібною; знаходимо нові підходи і пропонуємо відвідувачам способи досягнення душевного миру, розуміння сродної праці та щастя; вчимо жити за Сковородою і досягати мети. Музейний простір – це простір, де історія оживає. Розвиваємо подієвий туризм, актуалізуємо минуле і формуємо майбутнє.

ВІЗІЯ

ОКЗ «Національний літературно-меморіальний музей Г.С.Сковороди» містить низку пам’яток першочергового значення, пов’язаних із життям та діяльністю великого українського філософа, поета, просвітителя Григорія Савича Сковороди. Це будинок, де він провів останні роки і помер, улюблені місця поета, його могила. У музеї зібрані експонати, що висвітлюють життя і творчість просвітителя, історію вивчення і вшанування його в Україні й у світі. Музей викликає постійну зацікавленість культурної громадськості, є місцем проведення масових культурно-мистецьких та наукових заходів.

Музей відіграє важливу роль у культурно-просвітницькому житті регіону, району та села, є важливим туристичним пунктом, без якого не мислиться культурно-історичний напрям туристичної галузі Харківської області. Зростаючий попит на відпочинок у сільській місцевості, екологічно чисті території, багаті на рекреаційні ресурси, наявність вільних трудових ресурсів, доступність цін, традиційна гостинність населення, унікальна етнографічна спадщина — ті цінності, які творять передумови для створення туристичного кластера на основі музею.

Уже сьогодні ми повинні розпочати підготовку до 300-ліття з дня народження Г.С. Сковороди (2022 рік). Ювілей має відзначатися на високому державному рівні, адже гідне пошанування пам’яті українського першорозума – це критерій нашої культурності, освіченості, національної самоідентифікації.

Стратегія розвитку музею передбачає поширення знань про Григорія Сковороду, залучення до музею широкого загалу відвідувачів; забезпечення повноцінного функціонування музею як наукового та культурно-просвітницького закладу, подальший розвиток як осередку культурно-мистецького життя, піднесення рівня його роботи відповідно до сучасних вимог.

СТРАТЕГІЧНІ ЦІЛІ

  • • проведення маркетингового аудиту та ребрендинг музею;
  • • формувати музей, зорієнтований на відвідувача, який пропонує різноманітний освітній досвід для різних цільових аудиторій, зокрема:
  • • розширення сфери діяльності шляхом розробки нових додаткових послуг (розважальних, інформаційних освітніх тощо);
  • • створення креативного музейного продукту, формування лінійки бренду, створення оригінальної сувенірної продукції;
  • • еволюція головних музейних засад – від збереження колекцій до подання інформації та освітньої діяльності, від пасивного споглядання до безпосередньої участі;
  • • втілення розробок новітніх музейних послуг у практику;
  • • збільшити кількість відвідувачів, розширити аудиторію музею;
  • • втілити програму з розширення експозиційних площ, оновити постійну експозицію, провести капітальний ремонт приміщення музею;
  • • забезпечити відзначення 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди;
  • • втілювати міжнародну програму «Сковорода – 300»;
  • • інтеграція маркетингових програм із суміжними організаціями та установами (туристичні агенції, компанії з надання послуг перевезення та ін.)
  • • інкорпорація музею як колективного члена у міжнародні музейні структури ЮНЕСКО, зокрема до Міжнародної ради музеїв (ICOM);
  • • зробити музей центром дослідження творчості й життя Григорія Сковороди, продовжити співпрацю із науковими інституціями, вищими навчальними закладами;
  • • поповнити колекцію музею та створити умови доступу для дослідників;
  • • вдосконалити інфраструктуру.

ЕКСПОЗИЦІЯ ТА ВИСТАВКОВИЙ ПРОСТІР

Перед музеєм гостро стоїть питання виставкового простору. Приміщення музею площею 234 кв. м. повністю зайняте постійною експозицією: в той час, коли музейна робота повинна супроводжуватися відкриттям нових постійних та пересувних виставок, проведенням конференцій, семінарів для державних та комерційних організацій, презентацій книг, творчих перформансів, відеопереглядів, відкритих лекцій, поетичних вечорів, творчих зустрічей з митцями, роботи Центру філософії Слобожанщини та комп’ютерного довідково-інформаційного центру тощо.

Для того, щоб поєднати науковість музею та доступність для сприйняття його експозиції, а також розширити перелік послуг музею, необхідно втілити програму розширення експозиційних площ.

Експозиція

Постійна експозиція музею, яка була створена у 2006-2007 роках, відзначена Міжнародною премією імені Г.С.Сковороди. Однак до 2025 року її відповідність новітнім досягненням у музейній сфері буде сумнівною. До 300-річчя від дня народження Г.С.Сковороди необхідно здійснити капітальний ремонт приміщення музею та оновити експозицію.

Програма розширення експозиційних площ

  • 1. реставрація комори з пристосуванням під виставкові та конференц-зали, за проектом якої передбачено формування комфортного простору для здійснення статутної діяльності музею, фондове приміщення з дотриманням усіх необхідних норм, а також забезпечення зручного доступу для людей із обмеженими фізичними можливостями;
  • 2. передача на баланс музею пам’ятки архітектури та містобудування місцевого значення – будівлі колишньої контори управляючого (нині — сільський клуб).
  • 3. розширення площ фондового приміщення музею за рахунок передачі на баланс музею пам’ятки архітектури та містобудування місцевого значення – будівлі колишньої контори управляючого та капітальний ремонт

Фондова та експозиційна робота

Музейна колекція

Наукове комплектування музейних фондів та забезпечення доступу до предметів є важливим елементом стратегічного плану. Передбачається систематичне та цілеспрямоване комплектування музейних фондів.

Впровадження ІТ-технологій з обліку музейних фондів. Одним з пріоритетних завдань є забезпечення онлайн доступу до інформації про колекцію музею, що дозволить розширити аудиторію музею.

Відкрити музейні фонди для усіх, хто може допомогти створити новий сучасний контент, розширити інтелектуальний вплив колекції.

Важливо встановити стратегічне партнерство із музеями світу. Це дозволить здійснювати обмін набутим досвідом роботи, підняти рівень професійності, здійснювати обмін музейними предметами та організовувати міжнародні виставки.

Зокрема, Національний літературно-меморіальний музей Г.С.Сковороди може бути партнером літературних та літературно-меморіальних музеїв України, Росії, а також Словаччини та інших країн, у яких бував Григорій Сковорода.

У подальшому таке міжнародне партнерство дозволить отримувати фінансування музейних програм від Європейського Союзу.

На сьогодні важливим є оновлення та приведення фондового приміщення до вимог, які висуваються до музейних закладів. За проектом відродження пам’ятки архітектури ХIХ століття – комори з пристосуванням під виставкові та конференційну зали передбачено створення фондового приміщення, яке відповідає сучасним нормам охорони та збереження культурної спадщини — державного музейного фонду України.

Поза всяким сумнівом, одними з першочергових заходів мають бути такі:

  • 1. забезпечення музею сучасними вимірювальними приладами (термометри, психометри, гігрометри тощо) для дотримання умов зберігання фондів;
  • 2. встановлення системи кондиціювання у фондових та експозиційних приміщеннях;
  • 3. закупівля обладнання, необхідного для пересувних та стаціонарних виставок (вітрини, стелажі, переносні опори).

РОЗВИТОК ІНФРАСТРУКТУРИ

Відновлення садово-паркового ансамблю пам'ятки національного значення – меморіального комплексу Г.С. Сковороди:

  • 1. виготовлення проекту розвитку території музею (в тому числі, проект ланшафтного дизайну території парку – пам’ятки садово-паркового мистецтва);
  • 2. консервування 700-літнього дуба, під яким любив працювати і відпочивати Григорій Сковорода, – пам’ятки історії та культури, з виготовленням захисного куполу над ним;
  • 3. капітальний ремонт системи освітлення парку;
  • 4. очисні роботи на музейному ставку;
  • 5. відновлення альтанки на водоймі;
  • 6. завершення робіт зі встановлення огорожі навколо музею;
  • 7. благоустрій території, прилеглої до пам’ятки історії та культури – могили Г.С.Сковороди;
  • 8. проектування та побудова котельної для опалення музейних приміщень;
  • 9. проектування та підведення мережі водопостачання та водної свердловини.

Розвиток туристично-рекреаційної зони та розвиток зеленого туризму

У Національному літературно-меморіальному музеї Г.С.Сковороди є туристично-рекреаційна зона, де можуть відпочити мандрівники. Однак необхідним є подальше облаштування та формування зручних умов для різних категорій відвідувачів:

  • - музейна кав’ярня;
  • - місце для кемпінга;
  • - автостоянка;
  • - велостоянка;
  • - дитячий майданчик;
  • - готель (хостел) поруч із музеєм.

У 2014 році було закладено основи куточку релаксації та фітотерапії “Дух мене кличе”, за проектом якого передбачено створення зони релаксації; створення комфортної зони для проведення тренінгів та інтерактивних програм open-air; формування здорового способу життя та пропаганда екологічних знань; створення лікувально-профілактичної зони ароматерапії; збільшення естетичної привабливості території.

Розвиток зеленого туризму неможливий без об’єднання зусиль працівників культури та місцевого самоврядування. Розвиток музею закономірно сприяє розвитку інфраструктури населеного пункту.

Безперечно, актуальним є капітальний ремонт дорожнього покриття за маршрутом Харків — Сковородинівка.

МУЗЕЙНИЙ ПРОДУКТ

ФОРМУВАННЯ БРЕНДУ МУЗЕЮ

У 2014 році розпочато створення лінійку бренду «Мандрівець», спрямованого на розширення впізнаваності образу Григорія Сковороди, актуалізацію тих філософських ідей, які є актуальними сьогодні, а також на формування сприйняття постаті і учення Сковороди в цілком сучасному руслі.

Окрім створення оригінальної сувенірної продукції (див. п. Музейна крамниця), необхідне створення і запровадження бренд-буку, медіа-супровід та формування стійкого позитивного сприйняття цільовою аудиторією.

Важливим є проект із розроблення комп'ютерного шрифту “Скоропис Сковороди” (орієнтовна назва, виконавець — Олексій Чекаль), оскільки це стане важливим аспектом промоції (наприклад, шрифт “Кобзар” від Київстар став одним із найбільш популярних під час відзначення 200-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка).

ТУРИСТИЧНІ МАРШРУТИ

Створення туристичного маршруту «Харківщина Сковороди», а також міжрегіональних маршрутів «Стежками Сковороди» розвиватиме пішохідний і велотуризм. Окрім того, важливим є включення Національного літературно-меморіального музею Г.С.Сковороди до всеукраїнсьої туристичної мережі, розміщення інформації на загальнонаціональних ресурсах.

Створення туристичного маршруту «Стежками Сковороди» дозволить поєднати і дати імпульс для розвитку інфраструктури селищ та містечок Харківщини – Великого Бурлука, Куп’янська, Вільшан, Бабаїв, Високого, Маначинівки, Малиженого, та ін.

ОСВІТНІ РЕСУРСИ

У музеї необхідне створення умов для прийому дошколят з батьками або вихователями та проведення для них спеціальних занять.


Національний літературно-меморіальний музей традиційно відвідують групи школярів і студентів, більшість із яких – у складі організованих туристичних груп. Музей має залучити до музею молоде покоління, використовуючи сучасні технології і пропонуючи такий підхід, щоб молодь зрозуміла цінність музейного продукту.

На сьогодні важливим є формування пропозиції освітніх програм.

Необхідно формувати діалогічну модель взаємодії із відвідувачами та привнести в роботу елементи гри.

НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ

У музеї щорічно проводяться три наукові конференції: Всеукраїнська наукова конференція (травень), яка присвячується актуальним питанням музейної справи, дослідженню творчості Григорія Сковороди; Харківські міжнародні філософські сковородинівські читання (вересень), Студентські сковородинівські читання (листопад). Окрім того, музей є співорганізатором Всеукраїнської учнівської філософсько-краєзнавчої конференції “Пізнай себе, свій рід, свій нарід”, сковородинівських читань ХНПУ імені Г.С.Сковороди, КЗ “ХГПА” Харківської обласної ради та ін.

Проведення цих конференцій, а також публікація збірників матеріалів і статей підтримують дослідників творчості Г.С.Сковороди, що позитивно впливає на рівень дослідницького інтересу до філософії та літературної спадщини українського першорозума.

У рамках відзначення 295-річчя та 300-річчя від дня народження Г.С.Сковороди необхідно провести на міжнародному рівні наукову конференцію та філософські читання, запросивши дослідників із Німеччини (Тетяна Клуберт, Елізабет фон Ердманн), Італії (Марія Грація Бартоліні), Польщі (Денис Пилипович), Канади (Олег Ільницький, Наталія Пилип'юк), Словаччини (Вадим Воздвиженський), Російської Федерації (Олег Марченко) та ін.

Посилення наукового потенціалу музею вбачається посередництвом співпраці та взаємодії із науковими установами та громадськими організаціями, залученням до роботи кращих науковців академічної науки.

Упродовж 2015—2025 років необхідно організувати роботу науково-методичної ради музею таким чином, щоб була можливість залучити висококваліфікованих науковців, які будуть контролювати дослідження в музеї і залучати до цієї роботи більше число студентів з університетів, партнерів наукових програм музею.

Важлива підтримка наукових конференцій, проведення семінарів та тренінгів у рамках програм «Актуальний музей», «Динамічний музей», підвищення кваліфікації музейних співробітників.

ОНЛАЙН РЕСУРСИ

Інтернет надає можливість охопити нову аудиторію.

Сайт skovoroda.in.ua, на жаль, на сьогодні не відповідає останнім тенденціям інтернет-навігації та динаміці. Необхідним є осучаснення дизайну, формування безперешкодного доступу до інформаційних ресурсів музею з мобільних приладів.

Стратегічно важливим є подальше запровадження і розширення використання QR-кодів в музейному етикетажі та навігації музейною територією.

Персонал

Потребує навчання працівників музею новітнім формам роботи. Враховуючи досвід кожного спеціаліста – куратора, реставратора, фандрайзера, можна визначити потенційні області інновацій: цифрові технології, наукові дослідження із виходом на створення нових музейних експозицій і виставок, а також наукових видань і інетернет-ресурсів.

Музей - це місце для безперервного навчання, де музейні працівники мають постійно підвищувати свою кваліфікацію. Музейники мають розбиратися не лише в колекціях, але й у публіці, яка приходить до музею. Місцеві музеї повинні докласти всіх зусиль, аби бути частиною своєї громади. Вони мають бути перехрестям культури для цієї спільноти».

Музей ХХІ століття – це науково-дослідний центр, який сприяє підвищенню рівня освіченості населення, гуманізації суспільства, використовує широкий спектр інноваційних методів подання інформації. Зміна парадигми музейної роботи вимагає вирішення кадрових питань шляхом збільшення штату працівників.

Окрім збільшення кількості екскурсоводів, необхідно ввести у штатний розпис додаткові посади музейних доглядачів (на сьогодні на 5 музейних залів — 1 музейний доглядач), дизайнера, важливим є відкриття експозиційного відділу та відділу музейного менеджменту, залучення спеціалістів до роботи в них.

МУЗЕЙНА КРАМНИЦЯ

Музейний сувенір є дієвим інструментом промоції музеїв. Виготовлення і реалізація оригінальної сувенірної продукції, яка розроблена на базі фондової колекції музею, а також із врахуванням освітніх програм музею, сприятиме популяризації музею.

Створення музейної крамниці

Створення оригінальних музейних сувенірів:

  • - бренд «Мандрівець»: блокнот, олівець-мандрівець, еко-торба, термос, ключниця, туристична подушка та інші продукти для мандрівників);
  • - оригінальні магніти;
  • - настільні ігри, створені за мотивами життя і творчості Григорія Сковороди.

РОЗВИТОК ПОДІЄВОГО ТУРИЗМУ

Розвиток фестивального руху на території ОКЗ «Національний літературно-меморіальний музей Г.С.Сковороди» - це важлива запорука постійного інтересу до музею, засіб усталити традицію повторних приїздів до музею.

Так, зокрема, необхідно підтримувати традицію фольклорних свят, які традиційно викликають значне зацікавлення у цільової аудиторії музею. Зокрема, це стосується таких заходів:

  • • регіональний фестиваль пісенно-обрядового фольклору «Сьогодні Купала, а завтра Івана» / фольклорне свято «Містерії Купала»;
  • • мистецький пленер «ApPleinAir». Яблучний фестиваль, концепція якого базується на філософії Сковороди і пропонує створення арт-композицій із яблук, концертну програму та розгалужену пропозицію мистецьких пленерів (серпень);
  • • фольклорне свято «Андріївські вечорниці у садибі Андрія Ковалівського» (грудень).

Перспективним є також запровадження святкування Масляної (Колодія) у музеї Григорія Сковороди.

Цікавими для відвідувачів також є концептуальні програми до свят, що повсякчас зринають у творчості Григорія Сковороди — Різдво, Великдень тощо.

Окреме місце посідають мистецькі фестивалі та творчі програми, метою яких є:

  1. актуалізація постаті й творчості Григорія Сковороди; привернення уваги широкої громадськості до української літературної класики, культурної ролі Харківщини у розвитку української літератури;
  2. • гідне представлення творчості лауреатів премії імені Григорія Сковороди у галузі літератури, музики, театру; актуалізація барокової природи української ментальності;
  3. • стимулювання творчих проектів, присвячених Григорію Сковороді, а також актуалізація ваги творчої сили та високорозвиненої духовності;
  4. • відкриття нових молодих авторів, сприяння спілкуванню початківців авторів з визнаними майстрами слова, встановлення контактів між творчими колективами та окремими авторами;
  5. • сприяння розвитку фестивального та зеленого туризму.
  6. Зокрема, це стосується таких заходів:
  7. • літературно-мистецький фестиваль «De libertate» (травень);
  8. • бал «Розкішна квітка українського бароко» (травень);
  9. • театральний пленер «Theatrum mundi»(червень).

Актуальності набувають спеціальні програми для дітей та розвитку дитячої творчості.

Упродовж 2015-2025 років необхідне запровадження програми “Уїкенд зі Сковородою” (“Вихідні зі Сковородою”). Щотижня формуються нові пропозиції та нові можливості для відвідувачів дошкільного та шкільного віку, зокрема:

  • • філософський уїкенд — фотосесія з викладачами філософії харківських університетів, загримованих у давньогрецьких і давньоримських філософів; виготовлення папірусу (папір hand-made), уроки з каліграфії;
  • • театральний уїкенд — дитячий майданчик театрального пленеру «Theatrum mundi»;
  • • сільський уїкенд — майстер-класи з народних промислів (тиждень гончарства, тиждень ковальства, плетення тощо)
  • • та ін.

Важливим є також запровадження Майстерні креативного чину, концепція якої полягає у розвітку мультикультурного діалогу через залучення представників різних поколінь та регіонів, спробою створити творчу карту України, подолати штампи та стереотипи й запропонувати нові шляхи розвитку мистецтв; надати можливість максимально проявити творчу свободу дітей (в тому числі й дітей з обмеженими можливостями) під час створення інсталяцій на теми, що презентують найвищі досягнення культури України (кожен регіон представляє свою видатну людину — філософ, музикант, поет, спортсмен тощо) засобами, запропонованими кураторами - ключовими постатями сучасного українського мистецтва.

Завдання проекту:

  • ознайомлення українських митців з інноваційним дизайнерським проектом для дітей (на прикладі Майстерні творчого неспокою “Кишенька Вінсента”, Польща, Познань)
  • • створення творчої мапи України (одним із брендів Харківщини є Національний літературно-меморіальний музей Г.С.Сковороди, постать Григорія Сковороди; кожен регіон України, представлений творчою групою, зможе представити ключову постать рідного краю, яка представляє Україну на світовій культурній мапі);
  • • формування та навчання творчих груп у регіонах України;
  • • підвищення рівня культурної освіченості та розширення уявлення про сучасне українське мистецтво відвідувачів музею;
  • • створення інноваційного культурного продукту та творчої платформи для втілення мистецьких проектів у дитячій аудиторії;
  • • створення арт-об'єктів на території музею Г.С.Сковороди;
  • • підвищення інтересу громадськості до музею Г.С. Сковороди, інших пам’яток, пов’язаних з його ім’ям, що сприятиме різнобічному ознайомленню мешканців Харківщини та гостей області із своїм минулим, культурно-естетичному та художньо-мистецькому вихованню молоді, формуванню патріотичних цінностей та виховання відчуття співпричетності до творення культури.

ПІДГОТОВКА ВІДЗНАЧЕННЯ ЮВІЛЕЮ Г.С.СКОВОРОДИ

У рамках державних екологічних програм провести акції «Збережемо вертоград Сковороди», «Жива вода» і розширення та облаштування рекреаційної зони.

Втілити програму співробітництва між ОКЗ «НЛММ Г.С.Сковороди» та Харківським національним аграрним університетом імені В. Докучаєва про відновлення фруктового саду на території пам’ятки національного значення – меморіального комплексу Г.С.Сковороди до 300-ліття з дня народження філософа.

2017 рік. 295-річчя від дня народження Г.С.Сковороди

  • Провести симпозіум митців «Філософія серця», присвячений 295-й річниці з дня народження Г.С.Сковороди (2017), під час проведення якого:
  • • встановити арку та пам’ятний знак при вході на територію музею;
  • • спорудити фонтан Сковороди «Нерівна всім рівність»;
  • • відтворити у камені дійових осіб творів філософа.
  • Розробити проект і встановити меморіальний знак на першому місці поховання Г.С.Сковороди.
  • Провести міжнародні наукові читання
  • Провести фестиваль хорового співу.

2022 рік. 300-річчя від дня народження Г.С.Сковороди

Втілення проекту “Сковорода — 300”, залучення міжнародної наукової та культурної спільноти до відзначення ювілейної дати.

ФІНАНСОВА СТАБІЛЬНІСТЬ МУЗЕЮ

  • Формування кола друзів музею
  • Волонтерський рух. Музей може дати волонтерам можливість отримати навички роботи в музеї, розкрити їх талант та використати їх енергію для покращення умов для відвідування.
  • Меценати, благодійники. Формувати спеціальні пропозиції для меценатів і благодійників для формування усвідомлення іміджевої програми підтримки ініціатив музею.

Фандрайзинг, фінансові програми

  • Створення неприбуткової громадської організації, фонду підтримки музейних ініціатив, через посередництво якої забезпечувати акумуляцію грантових і благодійних коштів, спрямування їх на втілення музейних програм і створення креативного музейного продукту.
  • Розвивати комерційну складову музейної діяльності, активно залучаючи нові джерела надходження коштів, зокрема через гранти.
  • Виконання завдання поєднання державного фінансування із отриманням власного доходу та залученням коштів спонсорів. Введення комерційної складової до усіх напрямків музейної діяльності дозволить отримати нові ресурси для утримання музею.
  • Збільшення доходу музею шляхом розширення комерційної складової та отримання грантів дозволить виконати стратегічний план розвитку музею.

ОЧІКУВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ

В
  • тілення стратегії сприятиме піднесенню культурного рівня населення України, розвитку літератури, мистецтва, науки. Збільшення відвідування музею та його масових заходів поліпшить соціально-економічне становище с. Сковородинівка та району.
  • Буде покращений екологічний стан місцевості завдяки збереженню старовинного садово-паркового ансамблю.
  • Розширення експозиційних площ та забезпечення фондосховища обладнанням, що відповідає сучасним вимогам, сприятиме програмі охорони культурної спадщини та збереження державного музейного фонду України.