3 грудня 2011 року. Круглий стіл "Григорій Сковорода: із часу - до вічності"


3 грудня, у день 289-ї річниці від дня народження Григорія Сковороди, відбулося засідання круглого столу «Григорій Сковорода: із часу — до вічності», завданням якого було винесення й обговорення пропозицій із відзначення ювілейної дати — 290-річчя від дня народження українського генія.
Григорій Сковорода — ім'я, знайоме багатьом, ім'я людини, яку сміливо можна назвати символом України. У Національному літературно-меморіальному музеї Г. С. Сковороди початок грудня ознаменувався кількома значними подіями. 2 грудня для школярів місцевої школи та жителів с. Сковородинівки було запрошено творчі колективи із Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка. Яскраві номери, віртуозне виконання пісень, імпровізації й інтерактивна гра із залом на знання фактів біографії Григорія Сковороди зробили для багатьох цей день незабутнім. А 3 грудня, у день 289-ї річниці від дня народження Григорія Сковороди, відбулося засідання круглого столу «Григорій Сковорода: із часу — до вічності», завданням якого було винесення й обговорення пропозицій із відзначення ювілейної дати — 290-річчя від дня народження українського генія. Участь у засіданні круглого столу взяли начальник Управління культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації Дмитро Кузнєцов, заступник голови Золочівської районної державної адміністрації Наталія Зашаловська, директор регіонального агентства економічного розвитку Харківської області Олександр Дудка, перший проректор ХНТУСГ, член-кореспондент Національної академії аграрних наук України, професор Леонід Тіщенко, голова Українського фонду культури Віктор Бойко, представники провідних університетів Харкова. Програма круглого столу була продовжена Першим міжнародним науково-практичним форумом «Сталий розвиток громад: від ідей Сковороди до втілення концепції “Село майбутнього”». Начальник Управління культури і туризму ХОДА Дмитро Кузнєцов висловив сподівання: «Сьогодні ми з вами дамо старт новим проектам, створимо засади для їх успішної реалізації», зауваживши, що «українську культуру складно уявити без світлого образу любомудра, якому вдалося досягти гармонії у складному ХVIII ст. Григорій Сковорода став одним із інтелектуальних символів не тільки своєї епохи, а й усієї України. Його наука – відповідь викликам сьогодення». Як і передбачалося, учасники засідання висловили чимало слушних пропозицій, запропонували свої проекти і підтримку заходів, ініційованих музеєм. Чи не найбільше уваги приділили питанню видання творів Григорія Сковороди. Леонід Ушкалов, доктор філологічних наук, професор, упорядник найновішої повної академічної збірки творів Григорія Сковороди, запропонував цілий видавничий проект: від збірки байок і віршів філософа, перекладених сучасною українською мовою, для масового читача і до цілої енциклопедії «Григорій Сковорода», що вмістила б у себе все дотичне до життя і творчості мислителя, була би справжнім дороговказом і для науковця, і для школяра. Віктор Бойко запропонував проект із видання збірки творів сучасних поетів про Григорія Сковороду та альбому Сковородинівських місць на Харківщині. Багато говорили про мультимедійну продукцію: важливими є й видання дисків із записами пісень на слова Сковороди, і створення фільму про його життя і творчість, і використання нових технологій у поширенні творчого доробку мислителя. Тетяна Трофименко, заступник директора з наукової роботи Харківського літературного музею запевнила, що у ювілейний рік музейні працівники радо поділяться своїми напрацюваннями, практикою створення слайд-лекцій, інтерактивними завданнями за творчістю Григорія Сковороди. Учасники круглого столу підтримали пропозицію проведення всеукраїнської та міжнародної конференцій, а також мистецького фестивалю «De libertate» за участі сучасних українських письменників, музичних гуртів, лауреатів Міжнародної премії Григорія Сковороди. Доцільним буде й проведення VII студентських Сковородинівських читань, а у навчальних закладах – конкурсів учнівських і студентських наукових, літературних робіт, присвячених Г. С. Сковороді. Так ім’я філософа й поета для молоді набуде зовсім нового, особистісного звучання. Нам, слобожанам, пощастило – ми можемо близько долучитися до джерела Сковороди, зримо відчути його причетність до історії нашого краю. Сьогодні Національний літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди – це єдиний музейний комплекс видатного мислителя, пам’ятка національного значення. Саме тому учасники круглого столу цілком підтримали проекти з упорядкування та реконструкції могили Григорія Сковороди, Сковородинівського дуба та інших пам’яток як на території музею, так і в місцях, пов’язаних із життям Григорія Сковороди. Олександр Дудка, директор регіонального агентства економічного розвитку Харківської області, зазначив, що за системного підходу Сковородинівка зможе стати селом-символом, прикладом успішного розвитку, а завданням сьогодення є створення світового бренду «Сковорода», за яким впізнаватимуть Україну. Ганна Шемаєва, доктор наук із соціальних комунікацій, запевнила, що консолідація всіх закладів культури, участь у програму «Пам'ять світу» із переведення всіх матеріалів і фондів в електронний формат збільшить поінформованість широких верств населення про цінність музею Григорія Сковороди. Творча і водночас робоча атмосфера заходу позначилася на тому, що за короткий термін було запропоновано чимало цікавих проектів. Ідей для гідного пошанування пам’яті Григорія Сковороди у ювілейний рік не бракує, головне тепер знайти відповідне фінансування і залучити креативних і професійних виконавців проектів.