ІСНУВАННЯ У МЕТАФІЗИЦІ


Уже вкотре вереснева Сковородинівка дощенту наповнюється філософськими розмислами. 24-25 вересня тут відбулися Міжнародні Сковородинівські читання, які цього разу були присвячені проблемам існування у логіці й метафізиці.

Очолювали зібрання Іван Васильович Карпенко, доктор філософських наук, професор, декан філософського факультету ХНУ імені В. Н. Каразіна, Олександр Михайлович Кривуля, доктор філософських наук, голова товариства «Філософська освіта», а також Наталія Іванівна Мицай, заслужений працівник культури України, директор музею Г. С. Сковороди. Присутніми були понад два десятки визначних учених, які своє життя присвятили філософії, культурі й освіті. Попри те, що зібралися в основному давно знайомі між собою науковці, пролунало чимало свіжих думок. Інколи ж виникали суперечки. Зокрема, питання про категорії екзистенції у творах Григорія Сковороди та про нього як передвісника екзистенціалізм викликало тривале обговорення, а доповідь кандидата філософських наук, доцента Володимира Володимировича Прокопенка «Аристотель: питання про суще» викликала схвальні рецепції, а в декого навіть бажання повернутися на студентську лаву, щоб прослухати ще раз курс у такому викладі.

Проблема існування у філософії права була порушена Володимиром Даниловичем Титовим, доктором філософських наук, професором кафедри логіки Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого. Закономірно, це питання викликало зацікавлення у науковців, заглиблених у метафізичне. Розбіжності права природного і людських законів, неможливості поєднання цих сфер… Здається, це питання викликало чи не найбільше уточнюючих запитань.

Учасники читань намагалися осмислити й проблеми буття у філософсько-поетичному дискурсі Сковороди, і взаємозв’язок логіки й онтології у генезису фізичного знання, і адогматизм, й онтологію свободи, й існування духовного. Інколи міркування спиралися на мудрість Сковороди, інколи виходили за межі знання, окресленого у його творах. Однак залишалося усвідомлення того, що його постать сьогодні, як і в попередні роки, освітлює це товариство.

Філософська спільнота всерйоз замислилася над форматом читань. Усе в цьому світі потребує оновлення, якісних або кількісних змін. А якщо це ще й поєднати? Наступні, ювілейні ХХ, Сковородинівські читання відбудуться під знаком 290-річчя з дня народження Григорія Сковороди. Віддаючи належну шану українському генію, філософи сьогодення вирішили активно долучитися до організації наступних зібрань. Якщо втіляться сподівання й буде виділено належне фінансування, у 2012 році Харківщину відвідають знавці й поціновувачі творчості Григорія Сковороди не тільки з Харківщини й Полтавщини і найближчих регіонів, а й з європейських країн.